Втратити ненароджену дитину для жінки – важке випробування, навіть якщо рішення було усвідомленим та вимушеним. Після штучного аборту або викидня жінки відчувають різні почуття. Хтось говорить про полегшення, рятування, інші відчувають почуття втрати, порожнечі, горя. Залежить це від багатьох причин, наприклад, наскільки бажаним і довгоочікуваним був наступ вагітності. Особливо важко тим, хто з якихось причин змушений робити аборт потай, адже вони не отримують психологічної підтримки у близьких і тримають у собі почуття провини.
Психологи, лікарі розглядають «постабортний синдром» як особливий стан після переривання вагітності.
Психологічні симптоми, які можуть спостерігатися у жінки після викидня або аборту:
- почуття провини;
- втрата апетиту;
- зловживання алкоголем, забороненими речовинами;
- безсоння;
- прагнення уникати розмов про дітей;
- депресія, суїцидальні думки;
- відмова від спілкування з близькими, думки про розлучення.
Дуже важливо, чому було зроблено переривання вагітності. Жінка, яка змушена зробити аборт під тиском чоловіка, сім’ї, обставин зазнає найсильнішого стресу. Вона може все життя згадувати про це, звинувачувати не лише себе, а й близьких у події.
Медикаментозний аборт здається простою процедурою, але і при цьому жінка відчуває стрес, біль під час процесу. Докладніше про це пишуть у цій статті https://dai.kiev.ua/yak-zirvati-rannyu-vagitnist-tabletkami-ta-inshimi-domashnimi-sposobami/.
Вина, докори совісті спостерігаються і у тих, хто перериває вагітність після сексуального насильства. Сюди додається почуття сорому.
Дуже важливо, чи жінка отримує психологічну підтримку. Родичі, друзі можуть підтримувати чи, навпаки, дорікати, звинувачувати. Не завжди виходить самостійно пережити те, що сталося. Постабортний синдром спостерігається і у тих, у кого трапився раптовий викидень. Особливо важко тим, у кого дитина була довгоочікуваною.
ЯК ПЕРЕЖИТИ ПОСТАБОРТНИЙ СИНДРОМ
Переживання після аборту або викидня спостерігаються завжди, але тяжкість і тривалість їх різна. Саме втручання у організм – це вже стрес.
Як діяти, як пережити
- Визнати те, що сталося. Небезпечна ситуація – заперечення, уникнення проблеми, спроба виправдати обставинами. Визнання того, що сталося, – перший крок до зцілення. Ви не можете повернути час назад, але можете працювати над своїми емоціями та почуттями. Заперечення проблеми може призвести до тяжких наслідків: почуття провини, прийому алкоголю, ліків, проблем у стосунках із близькими людьми.
- Відчути горе. Якщо хочеться плакати – дати волю сльозам. Дати вихід почуттям, що з’явилися: болі, жаль, сумуй. Не варто накопичувати емоції в собі, інакше з часом внутрішня напруга стане нестерпною і знайде вихід несподіваним і неприємним способом.
- Вибачити себе. Віруючі можуть вибачитися у Бога, Вищих сил. Але головне, щоб жінка вибачила себе, і не важливо, чому стався викидень або був вимушений аборт. Якщо ви не можете впоратися з почуттям провини, поговоріть з людиною, якій можна довіряти, або сходіть на консультацію до психолога (зверніться до кризового центру допомоги жінкам). Іноді спілкування зі сторонньою людиною виявляється більш ефективним, тому що ви можете повністю розкритися, не боячись засудження.
- Вибачити людей, які стосуються ситуації. Це необхідно, щоб позбавитися почуття агресії, відчуття зради, нерозуміння. Щоб було простіше, напишіть на папері, що ви відчуваєте, і за що вибачаєте цих людей. Папір потім краще знищити.
- Не відмовлятись від підтримки близьких. Втрата дитини може зблизити пару. Однак трапляється і так, що, наприклад, чоловік звинувачує дружину, що вона втратила дитину з вини або зробила аборт навмисно. І тут ситуацію треба розглядати індивідуально. Правильний варіант: спільна консультація із психологом. Розмова у парі допомагає краще пізнати одне одного, зрозуміти, пробачити та жити далі. Буває й так, що партнери після того, що сталося, воліють розійтися. У цьому випадку доводиться працювати не лише з постабортним синдромом, а й необхідністю пережити розставання із близькою людиною.
- Звертати увагу на свій психологічний стан. У зоні ризику ті, у кого раніше спостерігалися психологічні проблеми. Але й абсолютно здорові жінки протягом наступних місяців, а іноді й років, можуть відчувати різні симптоми, що впливає на якість їхнього життя.
- Усвідомити, як втрата дитини вплинула життя. Вирішити, що робити далі, як впоратися із ситуацією.
- Якщо ви не хочете, щоб хтось дізнався про те, що сталося, відстороніться на час від контактів з конкретними людьми, проте не позбавляйте себе спілкування повністю, не йдіть у затворництво. Спілкуйтеся з тими, хто дає позитивні емоції.
- Знайдіть собі заняття, яке допоможе заповнити порожнечу і жити зараз. Це може бути, наприклад, творчість: малюйте, фотографуйте, пишіть. Творчість допомагає, в тому числі, і виплеснути назовні що йдуть всередині емоції, позбутися накопиченого негативу.
- Намагатися отримувати від життя позитивні емоції. Звичайно, переживання нікуди не подінуться, особливо спочатку. Але треба жити далі і знаходити радість навіть у дрібницях.
Щоб пережити стрес після викидня або аборту, потрібен час. Люди оптимістичні, позитивно налаштовані, які мають цілі у житті, справляються швидше. Важливо мати підтримку як ззовні, а й у собі. Минуле треба залишити у минулому і жити далі. Якщо не вдається впоратися з депресією, почуттям провини, розпачу, зверніться до психолога.