Киевские Контракты    

ГЛАВНАЯ   КАТАЛОГ КОМПАНИЙ  АКЦИИ  САЙТЫ  ТОВАРЫ И УСЛУГИ  СТАТЬИ  АФИША  ТЕСТЫ  БЛОГИ  ИГРЫ  ФОРУМ  РЕКЛАМА   Вход / Регистрация   RSS




Мини-чат
200

Наш опрос
Рейтинг веб студий Киева
Всего ответов: 550




Главная » 2009 » Апрель » 9 » Промисловість та будівництво намацали "дно", або шок без терапії
16:55
Промисловість та будівництво намацали "дно", або шок без терапії
 

Абсолютна більшість експертів стверджує: незважаючи на те, як будуть розвиватися події в інших країнах, все, насамперед, залежатиме від ситуації в американській економіці.

Реальний сектор

1. Падіння прибутків та обсягів реалізації.

Нефінансові корпорації, куди входять підприємства всіх галузей та форм власності, крім компаній фінансового сектору, теж не оминула криза.

Головний її наслідок - різке падіння доходів і прибутків внаслідок зменшення обсягів реалізації та збільшення витрат, в тому числі і через девальвацію гривні.

Якщо у 2007 році підприємствами цього сектору було отримано 113,3 мільярда гривень прибутків, то у 2008 році - на 65,5% менше.

Найбільші обсяги падіння мали місце у четвертому кварталі 2008 року. Якщо за січень-вересень підприємства реального сектору отримали 104,9 мільярда гривень прибутків, то протягом вересня-грудня ця цифра зменшилась майже в тричі до 39,1 мільярда гривень (графік 12).

Починаючи з вересня 2008 року і до цього часу продовжується падіння обсягів виробництва промислових корпорацій. При цьому найбільші темпи падіння спостерігалися у січні 2009 року - 34,1%.

Водночас, галузевий аналіз дозволяє говорити, що українська промисловість "намацала дно" і глибше падати вже не буде (графік 13).

Будівництво - галузь, яка відчула вплив кризи ще на початку літа 2008 року. Починаючи з липня, місяць за місяцем зменшувалися обсяги виконаних робіт, тож 2008 року вони скоротилися на 26,6%, порівняно з 2007 роком.

Сьогодні, судячи з перших місяців 2009 року, будівельні корпорації виконують обсяги робіт, більш ніж наполовину менші, ніж 2008 року. Судячи з усього, це і є найнижчий рівень падіння (графік 14).

2. Проблеми та їх вирішення.

За даними обстеження крупних українських підприємств, проведеного у лютому 2009 року аудиторською компанією Ernst & Young, вплив фінансово-економічної кризи відчували 98% фірм.

Найбільшими проблемами компаній стали: девальвація гривні - про це заявили 84% респондентів, затримка платежів - 66%, зменшення обсягів продаж - 51%, інфляція - 47%, недоступність кредитів - 37%, зниження капіталізації компаній - 15%.

В цій ситуації 99% власників та менеджерів компаній застосовують певні заходи для оптимізації витрат та збільшення доходів. За даними цього ж дослідження, вони, насамперед, обирають такі шляхи:

- зменшення адміністративних витрат - 80%,

- отримання кращих умов у розрахунках - 57%,

- збільшення операційної ефективності - 51%,

- скорочення персоналу - 47%,

- переоцінка прибутковості продуктів та послуг - 35%,

- зниження зарплати персоналу - 35%,

- закриття неприбуткових напрямків - 18%,

- продаж неприбуткових напрямків - 6%.

Компанії ретельно планують свої витрати, оптимізують бізнес-процеси, підвищують ефективність. Схоже, залишаться ті, які впораються із цими завданнями.

Водночас, сектор нефінансових корпорацій потребує підтримки. Для його "розвороту" потрібні ресурси, насамперед, кредитні, але не тільки вони.

Серйозне питання, яке, на жаль, останнім часом стало не предметом вивчення, а предметом спекуляцій, - які обсяги зовнішніх боргів має корпоративний сектор України загалом, і які кошти він має повернути у 2009 році.

За інформацією НБУ, на 1 січня 2009 року обсяг зовнішнього боргу банківського сектору становив 39,4 мільярда доларів, боргу інших секторів економіки - 44,5 мільярда доларів.

Разом - 83,9 мільярда доларів, що на 6,3 мільярда доларів менше, ніж на 1 жовтня 2008 року.

Частина інформації стосовно суми, яка підлягає поверненню у 2009 році, не є публічною, тож називають дуже різні цифри.

Газета "Дело" від 18 березня 2009 року, посилаючись на Deutsche Bank, пише про 40 мільярдів доларів. Колишній міністр економіки Віктор Суслов у "Контрактах" від 16 березня 2009 року говорить про 30 мільярдів доларів. Інші джерела називають цифри від 10 до 20 мільярдів доларів.

Водночас, слід мати на увазі, що тут йдеться саме про приватні борги корпорацій, частина з яких, наприклад, банки, є "дочками" іноземних компаній.

Домашні господарства.

Перший і другий квартали 2008 року були періодом суттєвого зростання доходів громадян України. Середній дохід на одну особу у серпні становив 1 314 гривень, що на 44,1% більше, ніж у серпні 2007 року.

Вересень та наступні місяці 2008 року, крім грудня, та січень-березень 2009 року були періодом зменшення доходів громадян: з 1 306 гривень у вересні до 1 226 гривень у листопаді і 1 210 гривень у лютому 2009 року (графік 15).

Оскільки більш ніж 88% доходів громадян складають грошові надходження, з яких 55,1% - від зайнятості, то найбільше на падіння доходів людей вплинуло зменшення зарплати.

Так, якщо у жовтні 2008 року середня номінальна зарплата склала 1 917 гривень, то в січні 2009 року - 1 665 гривень (графік 16).

Водночас, на початок 2009 року в населення "на руках", за оцінками експертів, опинилося 158 мільярдів гривень і близько 7 мільярдів доларів.

У вересні 2008 року - січні 2009 року суттєво зросли нараховані до сплати суми та заборгованість населення за комунальні послуги.

Середні нарахування за житлові послуги на одного власника особистого рахунку у січні 2009 року порівняно з січнем 2008 року збільшиться на 32,3% і з урахуванням електроенергії становили 403,1 гривні за місяць.

Якщо у вересні 2008 року громадяни повністю розрахувалися за комунальні послуги та ще й заплатили "наперед" 101 мільйон гривень, то у січні 2009 року вони вже мали сукупний борг на 931 мільйон гривень (графік 17).

Збільшився офіційний рівень безробіття - кількість незайнятих на кінець лютого 2009 року, за інформацією Держкомстату, склала 906 тисяч осіб (графік 18).

У грудні 2008 року, за оцінкою Державного центру зайнятості, 1,76 мільйона людей працювали в умовах неповного дня чи неповного тижня або ж були направлені у неоплачувані відпустки.

Загалом же, початок 2009 року у сприйнятті жителів країни був найбільш тривожним за останні три роки.

Як правило, українці схильні більш оптимістично оцінювати власне життя, ніж ситуацію в країні. Проте, за даними компанії Research & Branding Group., у січні 2009 року задоволених своїм життям було лише 23% респондентів, тоді як у лютому 2008 року - 44%.

Словом, яке найбільш точно описує ставлення 68,8% респондентів до існуючої в країні ситуації, є слово "недовіра".

Світ та Україна.

Сьогодні криза охопила весь світ. Оскільки українська економіка є однією з найбільш відкритих, вона суттєво залежить від економік інших країн.

Абсолютна більшість експертів стверджує: незважаючи на те, як будуть розвиватися події в інших країнах, все, насамперед, залежатиме від ситуації в американській економіці.

У четвертому кварталі 2008 року економіка США показала найбільше падіння за останні 30 років.

Водночас, вжиті урядом та бізнес-колами країни заходи дозволили Федеральній резервній системі зробити прогноз, що спад валового внутрішнього продукту у 2009 році не перевищить 1,3%, а в 2010 році ВВП зросте на 2,5-3,3%.

Події в економіці України розвиваються, щонайменше, з піврічним часовим лагом до подій у США. Це теж слід врахувати при прогнозуванні тенденцій вітчизняної економіки та при розробці заходів з покращення ситуації.

Підсумок

Проведений аналіз та виявлені тенденції економіки України "до" і "з початку" кризи дозволяють зробити такі висновки:

1. Фінансово-економічна криза в Україні є сьогодні всеосяжною. Вона охопила фінанси та економіку всіх інституційних секторів економіки: державне управління, фінансові та нефінансові корпорації, кожну українську сім'ю.

2. Ключовою проблемою держави, бізнесу та громадян стало обвальне падіння доходів та прибутків у жовтні 2008 року - січні 2009 року. А в лютому - березні 2009 року цей рівень був уже "зафіксований" як сьогоднішня реальність.

При цьому доходи бюджетів України в номінальному обчисленні зменшились на третину, в реальному - майже наполовину порівняно з передкризовим періодом.

Прибутки фінансових корпорацій впали більш ніж на половину, нефінансових - на 60-70%. Порівняно з "докризовим" періодом, номінальні доходи громадян знизились майже на 10%, реальні - на третину.

3. Обвальний, "шоковий" характер погіршення ситуації, що супроводжувався різким знеціненням гривні, спровокував паніку серед населення.

Протягом жовтня 2008 року - лютого 2009 року громадяни "вивели" з фінансової системи близько 80 мільярдів гривень, в тому числі з банківської системи - 26,7 мільярда гривень та 3,5 мільярда доларів.

Наслідками стало:

- введення у проблемних банках тимчасових адміністрацій та кураторів НБУ,

- подорожчання майже на 60% у березні 2009 року порівняно із серпнем 2008 року у гривневому обчисленні вартості банківських валютних кредитних зобов'язань громадян та юридичних осіб,

- масова недовіра українців до банківської системи та дій влади.

4. Зменшення власних доходів Пенсійного фонду України, скорочення надходжень до держбюджету на фоні необхідності виконання зобов'язань держави з виплати пенсій, створюють сильну напругу в системі державних фінансів.

Це, а також можлива девальвація гривні, - головні фактори ризику для фінансової стабільності країни.

Через нереформованість пенсійної системи, відсутність другого її рівня - обов'язкової накопичувальної системи, слабку розвиненість третього рівня - недержавного пенсійного забезпечення - сьогодні всі ризики забезпечення людей пенсією покладено лише на державу.

Насправді вони мали б бути розділені між державою, бізнесом та громадянином, на що і спрямована пенсійна реформа.

Як наслідок, зобов'язання Пенсійного фонду виконуються за рахунок інших витрат держави та держбюджету. Такий підхід зменшує залишки "вільних коштів" країни та послаблює її здатність до "фінансових маневрів". Крім того, це звужує можливості стимулювання економіки.

5. Обвальне падіння обсягів реалізації та виробництва у секторі нефінансових корпорацій змусили власників та менеджерів компаній займатися оптимізацією витрат та збільшенням доходів, шукати нові ринки. "Виживе" той, хто впорається з цим завданням.

6. Галузевий аналіз "реального" сектора показав, що є підстави говорити про "дно", якого досягли у своєму падінні корпорації нефінансового сектору.

7. Вхід України у кризу можна назвати "шоком без терапії" - за аналогією з відомою економічною моделлю під назвою "шокова терапія".

Водночас, позитивною стороною "шоку" стала швидкість, з якою держава, бізнес і громадяни досягли фінансового "дна" і, схоже, "протверезіли".

Однак, ризики наступного етапу падіння залишаються, оскільки фінансовій стабільності загрожує незбалансованість державних фінансів та новий виток девальвації гривні.



Віталій Мельничук, народний депутат України першого скликання, віце-президент ВАТ
"КІНТО"

Категория: Новости экономики и бизнеса | Добавил: biznes (09.04.2009) Просмотров: 1230 |Теги: | Рейтинг: 0.0/0
Каталог предприятий компаний фирм магазинов салонов представительств Киева. Бесплатный каталог статей. Акции, распродажи, скидки в Киеве. Доска объявлений Киева. Каталог сайтов Киев. Бизнес форум. Афиша